PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Тріумф справедливості над милосердям | Україна має талант Діти
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InRhbGFudC5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Тріумф справедливості над милосердям

Україна має талант Діти

Обділений цього року нагородами, «1+1» вишукано «помстився» організаторам галузевої премії «Телетріумф», відеоверсію якої мав транслювати ввечері 5 вересня. Ввімкнувши канал у час, коли мала початися трансляція церемонії — о 22.50, — телеглядачі побачили улюбленого Петросяна. Лише витримавши солідний шмат «Кривого дзеркала» та «Нашу Рашу», яка, за телепрограмою, мала б іти після трансляції телеконкурсу, з більш ніж півгодинним запізненням, дочекались ми «Телетріумфу». Перш ніж демонструвати нагородження найвидатніших діячів та досягнень українського телебачення, нам ще раз показали його справжнє обличчя.



Насправді в порівнянні зі злиденно-партизанським «Телетріумфом» минулого року, який Нацрада проводила в умовах холодної війни з індустрією, цьогорічний можна вважати цілком пристойним. Якісна картинка, недешеве оформлення сцени, динамічні музичні відступи. Із мінусів — не надто дотепний конферанс та надокучливі дурні інтермедії з Дядею Жорою, але це вже дрібниці. За підсумками конкурсу 2008 року, як пам’ятаємо, гостро стояло питання — «відмити» «Телетріумф» від кон’юнктурних плям чи наробити нових премій. Та тим часом конфлікт між одвічними співорганізаторами конкурсу, Нацрадою та Індустріальним телевізійним комітетом, було вичерпано або принаймні заморожено. І якщо торік, за підсумками «тучного» сезону 2007/2008, ІТК вважав проведення конкурсу недоцільним, то у кризовому 2008/2009 досягнень знайшлося вже достатньо. Премію вирішили таки відмити, хоча процес створення альтернативної також пішов — від щорічних розмов про необхідність створення телеакадемії до практичних дій у цьому напрямку перейшли виробники телекінопродукту, що його традиційно недооцінювали експерти «Телетріумфу». Вимушено незалежною премією стала номінація «Фаворит телепреси», яку в процесі укрупнення організатори «Телетріумфу» скоротили. Нагадаю, цього року «фаворитом» стала програма «Україна має талант!» — нагорода дісталася СТБ вже третій рік поспіль.



Системних претензій до результатів «Телетріумфу-2009» немає. Нічого, схожого на кон’юнктурну здибанку деяких попередніх років. Все справедливо, а що «банкують» канали Пінчука, так вони ж і справді були чемпіонами у власному виробництві. І саме вони не боялися робити у виробництво великі та подекуди досить ризиковані інвестиції — тоді, коли інші гарячково закривали успішні проекти та скорочували людей, сподіваючись таким чином урятуватися від кризи. Про кризу, зрештою, також не варто забувати — чи можна бути надто вимогливими до телеканалів, які на півроку поклали зуби на полицю, втративши більшу частину рекламних доходів? Це ж чудово, що за таких умов їм є що номінувати на «Телетріумф». За такою логікою цьогорічний «Телетріумф», як і позаминулорічний, можна оголосити — користуючись визначенням Наталії Лигачової — «нестыдным».



Вірити в те, що результати конкурсу визначали таки реальні експерти, а не хтось у Нацраді чи ІТК, змушує й катастрофічний «проліт» «1+1» (жодної перемоги з 9 номінацій) — «хтось», розподіляючи статуетки, неодмінно пожалів би колишнього лідера, який нині пасе задніх уже в другому ешелоні… Єдиний скандал цьогорічного конкурсу — навколо самовисування інтерівського «Ключового моменту», яке мало не призвело до закриття проекту, — скінчився тим, що програма Наталії Сумської просто не перемогла в жодній номінації. Та й лише дві статуетки для «Інтера», одна з яких — посмертно для Богдана Коровченка, інша — за переманений з «1+1» проект «Найрозумніший», — жорстокий прощальний «подарунок» генеральному продюсеру каналу Ганні Безлюдній. Загалом, негуманний якийсь вийшов «тріумф».



Виявити свою гуманність під час голосування вашому автору, на жаль, не вдалося. Мене запросили до складу експертної колегії, проте з логіном і паролем, за якими треба було доступатися до розділу з голосуванням на сайті премії, коїлась якась чортівня — вони вперто не спрацьовували. Тим часом організатори у відповідь на скарги запевняли мене, що нічого подібного бути не може, і пропонували спробувати ще раз. Не знаю, на жаль, мотивації інших 70 експертів, яких було запрошено до голосування, але які не взяли в ньому участь. Проте повністю виключати, що логіни-паролі «незручних» експертів могли раптом перестати працювати, не можу. Зі слів інших експертів знаю, що результати голосування в перші дні обнулилися, і їм запропонували переголосувати. Тож перша спроба цілком віртуальної організації голосування експертів вийшла, м’яко кажучи, недосконалою.



Якщо вірити критичному до «Телетріумфу» виданню TVexplorer, із 89 тих, що проголосували, 12 експертів були представниками ICTV, по дев’ять — «1+1» і Нового каналу, вісім — «Інтера», по три — СТБ та 5-го каналу, два — ТЕТа, по одному — М1, «Сіті», НТКУ та MTV. Без представництва взагалі залишився наш «донецький тигр» — ТРК «Україна», що, напевно, сподівалася на значно більшу кількість статуеток у світлі своїх рейтингових успіхів. Шкода ТВі — молодий канал із великими амбіціями та яскравим продуктом, що номінував практично всі програми власного виробництва, серед яких і блискучий проект «Евгений Киселёв. Наверху», але не отримав нічого.



Для розуміння результатів голосування експертів важливо знати правила. Кожен експерт із запропонованого лонг-листа номінантів обирав трійку найкращих і присвоював їм перше, друге і третє місце. «На основі підрахунку балів анкет у кожній номінації визначаються номінанти (три телевізійні твори/особи), які набрали більшу відносно інших кількість голосів) та лауреат (телевізійний твір/особа, які набрали абсолютну більшість голосів)». Зрозуміло, що в такій ситуації, коли понад чверть експертів представляють холдинг Пінчука, результат у багатьох номінаціях був наперед визначеним.



Представники всеукраїнських каналів — членів ІТК становили майже 60% тих експертів, які проголосували, тоді як представники регіонального телебачення — лише 10%. Як наслідок — остаточна «дерегіоналізація» «Телетріумфу», абсолютно нелогічна й несправедлива, як на погляд вашого автора. У єдиній суто регіональній номінації, на яку було подано шість заявок, переміг київський канал «Сіті»; також у трійці криворізька «Рудана», яка багато років марно бореться за «Телетріумф», і… 5 канал. Жоден із 21 регіонального каналу (з 23, що подавали заявки) у топ-трійках не фігурує.



Але кому, як не Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, яка постійно збирає ліцензійні та інші побори із сотень регіональних телекомпаній, знати, яку важливу частину українського телебачення вони становлять!? І що статуетка, яку пощастило здобути на всеукраїнському конкурсі, для регіональних телевізійників — величезний стимул для розвитку та руху вперед. Тим часом із кожним роком у «Телетріумфі» стає дедалі менше місця для регіональних мовників; експерти просто не обтяжують себе переглядом їхнього відео, голосуючи за «своїх» або за знайомі, переважно київські, назви. Вихід із ситуації напрошується сам: якщо «Телетріумф» — премія суто «столична», потрібна інша, «провінційна». Тож не дивуймося, якщо незабаром вона постане. Тим більше, що насправді продукт, запропонований деякими регіональними телекомпаніями у таких номінаціях, як документальний фільм, пізнавальна, культурологічна програма тощо, був доволі якісним.



Та загалом результати цьогорічного конкурсу можна сміливо вважати реальним зрізом ситуації в українському телебаченні «кризового» періоду.



Найкращий репортер. Усі троє номінантів, що ввійшли до шорт-листа, були гідні перемоги, хоча відзначення Жана Новосельцева було б дещо, сказати б, скандальним з огляду на методи та стандарти, які застосовує цей журналіст у своїй роботі (ТК писала про це не раз). Зважмо, що їхніми конкурентами були такі журналісти, як Олександр Аргат (5 канал), Сергій Кутраков (Новий канал) та Наталія Гуменюк («Інтер»). А «1+1», окрім Новосельцева, номінував аж трьох своїх журналісток — Світлану Усенко, Світлану Березівську та Юлію Дячук. Що ж, Наталія Соколенко заслуговує на нагороду як професійний журналіст і людина з принциповою громадянською позицією. Водночас слід зазначити, що представлені каналами для експертної оцінки сюжети виглядали досить слабкими. І взагалі, телеканали, висуваючи своїх претендентів у різних номінаціях, подекуди намагалися спекулювати на почуттях експертів. Як інакше пояснити величезну кількість номінованих матеріалів на «дитячу» тему (діти-самогубці, діти-наркомани і т. п.) або «гарячі» теми на зразок визволення «Фаїни», хоча ми ж знаємо, що це далеко не найякісніші зразки їхнього продукту?



Щоденна інформаційна програма. Із позаминулого року, коли «Вікна» було визнано найкращими новинами (торік СТБ участі в конкурсі не брав), нічого не змінилося — найкращими вони й залишились. А ось те, що до трійки номінантів потрапили ТСН в оновленому форматі «для барбоса», не може не засмучувати. Натомість поза трійкою залишилися «Подробности» «Інтера», «Час» 5-го каналу, «Шустер live» «України» і навіть «Підйом!» Нового.



Ведучий інформаційної програми. Сергій Попов, як і всі інші ведучі «Вікон», без сумніву, заслуговує на нагороду. Не зовсім зрозуміло, що робив у трійці номінантів Савік Шустер — «Шустер live» із великою натяжкою можна назвати інформаційною програмою. Особливо зважаючи на те, що «за бортом» залишилися також номіновані Андрій Данилевич, Віталій Гайдукевич, Людмила Добровольська, Оксана Гутцайт і Костянтин Стогній.



Підсумкова інформаційно-аналітична програма. Номінувалися всі канали, що мають підсумкові інформаційно-аналітичні тижневики. Відносно вищий рівень адекватності «Фактів тижня з Оксаною Соколовою» порівняно з іншими тижневиками засвідчує й моніторинг «Телекритики». З іншого боку, якщо безсторонньо й без огляду на рейтинги оцінювати якість і рівень продукту, перемогти мала програма Євгена Кисельова на ТВі. Можливо, експерти просто не доросли до такої аналітики — як, на жаль, у більшості своїй не доросла до неї масова телеаудиторія.



Ток-шоу. Так звані «Свободи» конкурували в цій номінації з шоу «Тільки правда?», «Знайдемо вихід» Наталії Розинської, «Батьки і діти» Василя Ілащука і юнацьким ток-шоу «Пазли». Результат — перемога «Свободи слова», яка позаторік тріумфувала ще з Савіком Шустером у ролі ведучого. Тепер, видається, голосували не так «за Куликова», як «проти Шустера». Схоже, після років безроздільної слави Савік стає-таки своєрідним антигероєм українського телебачення. Втім, якщо хтось й заслуговує на «тріумф» серед політичних ток-шоу, то це дійсно шоу Куликова. Показово й те, що «Свобода на "Інтері"» навіть не потрапила у трійку.



Музична програма. У трійці номінантів беззастережно музичною можна назвати лише «Фольк-music», яку, до речі, відзначили експерти премії «Фаворит телепреси» як справді унікальний для українського телебачення формат. Проте, якщо вже організатори вирішили приймати до цієї номінації програми на зразок «Україно, вставай!» і «Шоуманії», перемогу останньої можна вважати закономірною. «За бортом» залишився «Купаж» — програма про музику цифрового телеканалу «Гамма», який експерти не дивляться.



Спортивна програма. У спорті на сьогодні «Україні» рівних немає, та й повноцінних спортивних програм на всеукраїнських каналах майже не лишилося. Номінувалися спецпроекти «Інтера», 5-го каналу та кілька різних продуктів «Поверхности». У співставленні з нішевим продуктом «Поверхности» та припопсованим «Проспортом» «1+1» «Футбольний вікенд», безперечно, виграє.



Ведучий розважальної програми. Безперечним відкриттям сезону була Оксана Марченко, яка у новій іпостасі вразила всіх так, що змусила забути й медведчуківсько-темниківський шлейф, і невдалі спроби на ТЕТі. Проте в тому, що «Україна має талант!» збере врожай «телетріумфів» у інших номінаціях, можна було не сумніватися, тому вибір експертів на користь Андрія Доманського можна зрозуміти. Шкода, що Оксана так гостро сприйняла успіх колеги з Нового каналу, що навіть покинула залу після оголошення результатів. Що ж до Юрія Горбунова, то йому мало б вистачити нагород, отриманих у 2007 і 2008 роках. Не пощастило потрапити у трійку Талі Калатай, Мартіні Лук’янченко, Наталії Сумській, Олені Кравець, Оксані Пекун і Юлії Литвиненко.



Розважальна програма. Тут навряд чи хтось оскаржуватиме першість шоу «Україна має талант!». «Пролетіли» «Танцюю для тебе — 2», «Фабрика зірок — 2», «Що? Де? Коли?», «Файна Юкрайна» та інші проекти, які в іншій ситуації могли б сподіватися на перемогу.



Телефільм. Про плутанину, що виникла в цій номінації, куди включили і художні, і документальні фільми, уже говорив у коментарі ТК Ілларіон Павлюк. Перемога документалки ICTV над документалкою Першого національного та інтерівським ігровим фільмом — ситуативна. Те саме стосується перемоги актора Віталія Лінецького з тих-таки «Дорогих дітей» над акторами інтерівських ігрових фільмів у номінації «Актор телевізійного фільму/серіалу». До речі, цікаво знати, що в номінації «Телефільм» також було номіновано стрічки «Республіка Польща: євроатлантичний прорив» 5-го каналу та «Русалчині Шешори» Вінницької обласної телерадіокомпанії.



Телесеріал. Хоча б той факт, що в цій номінації було подано лише дві заявки, й обидві стрічки демонстрував «Інтер», свідчить про те, що з телесеріалами в нас негаразд. Авжеж, у ситуації майже повністю замороженного серіального виробництва «Доярка-2», яка мала безпрецедентні рейтинги, заслуговує на перемогу. Її успіх був прогнозованим, але міг би бути ще переконливішим за наявності реальних конкурентів. Характерно, що навіть попри те, що «Інтер» змагався сам із собою, експерти раптом «змогли» визначити переможця в номінації, яка два роки залишалася «безплідною», щойно компанія Star media відкликала свої фільми з конкурсу. Збіг?



Документальний фільм. Ще одна радше ситуативна перемога ICTV над «Інтером». Можливо, саме це мав на увазі Олександр Богуцький, сказавши під час отримання нагороди, що Костянтин Стогній раніше працював на «Інтері» (ця фраза викликала здивування на обличчі Сергія Созановського). Не менш дивна фраза Богуцького про гроші, заплачені Віктором Пінчуком за звільнення «Фаїни», таки залишилась у телеверсії церемонії. Хочеться сподіватися, що ці гроші, принаймні, ніяк не вплинули на рішення експертів. Найімовірніше, причиною перемоги роботи студії «Жара» є велика кількість стрічок у номінації, що розпорошила голоси експертів і дала найчисленнішому представництву ICTV перевагу в голосуванні. Хоча все ж таки навіть непопадання у трійку номінантів резонансного проекту Олексія Мустафіна «2004» дещо спантеличує. Свої документалки висували «1+1», Перший діловий, кілька регіональних телеканалів.



Дитяча програма. З цього приводу ТК ще торік писала, що справедливо було б нарешті видати «Найрозумнішому» який-небудь символічний «Платиновий супертелетріумф» — і більше не допускати програму до участі в конкурсі. Це щорічне доведення того печального факту, що в Україні роблять мало якісних програм для дітей, давно вийшло за рамки пристойності. При цьому й «Еники-беники», і «Срібний апельсин» — у своєму роді дуже непоганий продукт, що заслуговує на визнання. Не пощастило потрапити до трійки програмам «Індиго» (НТКУ), «Живчик-старти» (Новий канал), «Світанок» (ICTV), «Маріччин кінозал» («1+1») та дитячій програмі криворізької «Рудани».



Навчальна, пізнавальна, культурологічна, соціальна програма. Знов дуже багато (29!) номінантів, і звідси, ймовірно, розпорошені голоси експертів. У результаті «пінчуки», що мали найчисленніше представництво в експертній колегії, фактично змагалися між собою, й обрано було наймасштабніший їхній проект — «Гордість країни». Що ж, ICTV має поставитися до невдачі «Добрих новин» із пропагованим цією програмою оптимізмом, а СТБ вже дав власну оцінку номінованій програмі «За вікнами», закривши її як безперспективну. Водночас треба зазначити, що зведення в одну номінацію такої кількості насправді різних жанрів — нонсенс. Також дивним виглядає те, що й цього разу в окрему номінацію не було виділено журналістські розслідування.



Найкращий україномовний переклад. Нова номінація, появу якої можна лише вітати з огляду на зусилля Національної ради, спрямовані на примирення вітчизняної телеаудиторії з українською мовою. І знову в трійці — пінчуківське дербі (СТБ, Новий канал і «Сімпсони» як у минулому продукт М1, хоч і номіновані виробником — «Студією Пілот»). Особисті симпатії вашого автора в цій ситуації однозначно на боці перекладу «Симпсонів», але «Доктор Хаус», напевно, був актуальнішим для експертів. Номінувався також переклад «Сімнадцяти спалахів весни» та «Ментів» ТВі, а також інтерівські «Смішарики».



Найкращий дизайн. Тут ваш автор не має чого сказати, оскільки не вважає себе експертом у сфері дизайну. Ідентифікатори Нового каналу, які обрали експерти, видаються на погляд дилетанта цілком пристойними та яскравими. Те саме стосується номінації «Оператор», у якій переміг представник ICTV Сергій Соловйов. За словами Наталії Лигачової, й робота Сергія Ролика у фільмі «Молода гвардія — лічильник смерті» була яскравою. Власне, як і у випадку з тією ж «Гордістю країни» (яка у 2007-му перемагала, до речі, як спецпроект), дуже важко порівнювати роботу в циклових програмах та «одноразовому» проекті, а у випадку операторів — ще й студійних та тих, що працюють на виїзді.



Найкраща промокампанія. Справедливе рішення: промоція шоу «Україна має талант!» об’єктивно вирізнялася з-поміж усього, що робило в цій галузі українське телебачення до того. Не пощастило досить помітним промокампаніям «Свободи на "Інтері"» та «Часу героїв» ICTV.



Регіональна програма. Віддаючи належне професійності працівників інформаційної служби телеканалу «Сіті», мушу зазначити, що вагова категорія та рівень якості продукту дозволяє цьому каналу змагатись із всеукраїнськими мовниками, а не самостверджуватися перемогами над провінційними телекомпаніями.



Сценарій телевізійного твору. Номінація, де найближче до перемоги підійшов «Ключовий момент». І знову «Інтер» було побито ICTV («Спецрозслідування»). Втім, проект цього каналу «Повна пастеризація» справді був не тільки резонансним, але й професійно зробленим. Свої сценарії висували також «Інтер» («Хочу дитину»), «Ледокол продакшн» («Українці афігенні»), Новий канал («Інфо-шок») тощо.



Продюсер. Ще одна цілком заслужена перемога творців шоу «Україна має талант!». Хоча шкода, що не отримала жодної нагороди Вікторія Забулонська, продюсер ще одного відкриття телесезону — шоу «Хто проти блондинок?» на Новому каналі. Претендували також, окрім тих, хто увійшли до трійки, Оксана Соколова, Андрій Слободян, Олеся та Андрій Ногіни, продюсери «Зіркових драм», «Позаочі», «Українців афігенних» та інші.



Режисер. Напевно, Михайло Комаровський («1+1»), Сергій Мусієнко (ICTV), Ірина Іонова-Пилат («Інтер»), Володимир Турич (СТБ) та інші номінанти самі не хотіли б вигравати в цій боротьбі у Богдана Коровченка. Тож експерти прийняли єдине можливе в цій ситуації моральне рішення, нагородивши Богдана посмертно.



Нагороду «За особистий внесок в історію телебачення» також посмертно присуджено Ігореві Пелиху. Заперечувати в цьому випадку було б аморально, та й несправедливо — Ігор справді зробив у вітчизняне телебачення грандіозний внесок. Проте відзначимо, що Олександр Роднянський у 2006 році був останньою живою людиною, яку нагородили цією відзнакою. У 2007-му посмертно вшанували Костянтина Жавроцького, у 2008-му гідних не знайшлося. Очевидно, йдеться про нову негласну традицію — вручати цю нагороду лише тим, кого вже з нами немає. І є в цій традиції є якась жорстока іронія: визнання колег по цеху не заслужиш за життя…



Словом, «Телетріумф» вижив і відродився, хоча торік дихав на ладан. Його результати стають дедалі зручнішими та вигіднішими його організаторам, точніше, організатору — Індустріальному телевізійному комітету, потужні члени якого мають нагоду щороку вшановувати самих себе. Номінації премії, в яких перемога великих каналів не гарантована, відходять на маргінес і помалу відсіюються, перетворюючи премію на закритий клуб для головних гравців ринку, куди маленькому каналу навіть із найякіснішим продуктом прорватися не легше, ніж у топ рейтингової таблиці. Але тішить принаймні те, що результати розіграшу призів у цьому вузькому колі визначаються вже за правилами.



Довідка ТК:

Історія «Телетріумфу»

Національну премію в галузі телебачення «Телетріумф» було засновано рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 14 грудня 2000 року. Ініціатором створення премії був тогочасний член Нацради Микола Баграєв — засновник групи компаній «Таврійські Ігри», у співпраці з якою в перші роки проводилась церемонія нагородження «Телетріумфом».



«Телетріумф-2001» мав 14 номінацій. Оргкомітет отримав 115 заявок від 51 телерадіокомпанії; переможців визначали 72 експерти. Церемонія нагородження відбулась 25 квітня 2001 року в палаці «Україна» у Києві. Ведучою першої, другої і третьої церемонії була Тетяна Цимбал.



У 2003 році співорганізатором конкурсу стала асоціація «Індустріальний телевізійний комітет». Кількість номінацій щороку змінювалась. У 2004 році канал «Інтер» провів першу трансляцію церемонії нагородження.



У 2005 році «Телетріумф» вперше (і поки що востаннє) проводився поза межами столиці — у Запоріжжі.



У 2006 році церемонія нагородження пройшла у формі музично-розважального шоу, що транслювалось телеканалом «1+1».



«Телетріумф-2007» відбувся 23 серпня 2007 року в палаці «Україна». Телеверсію демонстрував у записі Новий канал. Під час «Телетріумфу-2007» було вручено премію «Фаворит телепреси» — першу в Україні нагороду медіа-журі в галузі телебачення, організатором якої є «Телекритика»



У 2008 році внаслідок конфлікту між Нарадою та ІТК конкурс проводився без участі останнього. Заявки на «Телетріумф-2008» не подавали телеканали групи Пінчука; церемонію нагородження у прямому ефірі транслював Перший національний канал.



Лауреати «Телетріумфу-2009»



Номінація «Репортер»:

Переможець — Наталя Соколенко, «Вікна-новини», СТБ

Номінанти: Жан Новосельцев, «Жесть мундира», ТСН, «1+1»; Тетяна Прудникова, спеціальний кореспондент інформаційної програми «Факти», ICTV. Загалом було подано 10 заявок.



Номінація «Щоденна інформаційна програма»:

Переможець — «Вікна-новини», СТБ

Номінанти: ТСН, «1+1»; «Факти», ICTV. Загалом було подано 10 заявок.



Номінація «Ведучий/ведуча інформаційної програми»:

Переможець — Сергій Попов, ведучий програми «Вікна-новини», СТБ

Номінанти: Наталя Мосейчук, ТСН, «1+1»; Савік Шустер, ТРК «Україна». Загалом було подано 13 заявок.



Номінація «Підсумкова інформаційно-аналітична програма»:

Переможець — «Факти тижня з Оксаною Соколовою», ICTV

Номінанти: «Евгений Киселев. Наверху», ТВі; «ТСН Тиждень», «1+1». Загалом було подано 6 заявок.



Номінація «Ток-шоу»:

Переможець — «Свобода слова», ICTV

Номінанти: «Шустер Live, п’ятниця», ТРК «Україна»; «Я так думаю з Анною Безулик», 5 канал. Загалом було подано 10 заявок.



Номінація «Музична програма»:

Переможець — «Шоуманія», Новий канал

Номінанти: «Фольк-music», НТКУ; «Україно, вставай!», «Інтер». Загалом було подано 4 заявки.



Номінація «Спортивна передача»:

Переможець — «Футбольний вікенд», ТРК «Україна»

Номінанти: «Проспорт», «1+1»; Цикл програм «Ліга чемпіонів УЄФА сезону 2008/2009 років», «Поверхность Спорт-ТВ». Загалом було подано 8 заявок.



Номінація «Ведучий/ведуча розважальної програми»:

Переможець — Андрій Доманський, інтелектуально-розважальне шоу «Хто проти блондинок?», Новий канал

Номінанти: Юрій Горбунов, «Танцюю для тебе — 2», «1+1»; Оксана Марченко, шоу «Україна має талант», СТБ. Загалом було подано 13 заявок.



Номінація «Розважальна програма»:

Переможець — «Україна має талант», СТБ

Номінанти: «Вечірній квартал», «Інтер»; Інтелектуально-розважальне шоу «Хто проти блондинок?», Новий канал. Загалом було подано 14 заявок.



Номінація «Телефільм»:

Переможець — «Дорогі діти», ICTV

Номінанти: «Українська мрія», НТКУ; «Хочу дитину», «Інтер». Загалом було подано 5 заявок.



Номінація «Телесеріал»:

Переможець — «Доярка з Хацапетівки — 2: Виклик долі», генеральний продюсер Ірина Заря, «Нова студія»

Номінант: «Територія краси», «Інтер». Загалом було подано 2 заявки.



Номінація «Актор, акторка телевізійного фільму/серіалу»:

Переможець — Віталій Лінецький, актор телевізійного фільму «Дорогі діти», ICTV

Номінанти: Віктор Гладуш, телефільм «Чорта з два», «Інтер»; Ольга Сумська, телесеріал «Територія краси», «Інтер». Загалом було подано 3 заявки.



Номінація «Документальний фільм/серіал»:

Переможець — ««Фаїна». Війна спецслужб», ICTV

Номінанти: «Володимир Івасюк. Ідеальне вбивство», «Інтер»; «Війна та мир. Евакуація», «Інтер». Загалом було подано 16 заявок.



Номінація «Дитяча передача»:

Переможець — «Найрозумніший», «Інтер».

Номінанти: «Еники-беники», «Студія Пілот»; «Срібний апельсин», ТРК «Україна». Загалом було подано 8 заявок.



Номінація «Навчальна, пізнавальна, культурологічна, соціальна передача»:

Переможець — «Гордість країни», Новий канал

Номінанти: «Добрі новини», ICTV; «За вікнами», СТБ. Загалом було подано 29 заявок.



Номінація «Найкращий україномовний переклад»:

Переможець — т/с «Доктор Хаус», СТБ

Номінанти: Український саундтрек до серіалу «Сімпсони», «Студія Пілот»; Художній фільм «Гаррі Поттер і кубок вогню», Новий канал. Загалом було подано 10 заявок.



Номінація «Найкращий дизайн твору чи каналу»:

Переможець — ідентифікатори Нового каналу: «теніс», «ґудзики», «лук», «мильні бульки», «оси», «шоу-феєрверк», «бізнес-центр», Новий канал

Номінанти: Графічне оформлення ефіру ТРК «Студія «1+1»» сезону весна-літо 2009, «1+1»; дизайн телеканалу СТБ, СТБ. Загалом було подано 15 заявок.



Номінація «Найкраща промокампанія твору чи каналу»:

Переможець — талант-шоу «Україна має талант», СТБ

Номінанти: Анонс показу фільмів «Таксі», «Таксі-2» й «Таксі-3»; анонс шоу «Фабрика зірок-2»; анонс фінального концерту шоу «Фабрика зірок-2», Новий канал; промо «Танцюю для тебе 2. Дитячі мрії», «1+1». Загалом було подано 6 заявок.



Номінація «Регіональна програма» — спеціальна премія для регіональних телекомпаній:

Переможець — інформаційна програма «День-Сіті», «Сіті»

Номінанти: інформаційна програма «Київський час», 5 канал; програма «Шахта ім. Орджонікідзе. Три народження» (фільм перший), КП «Рудана». Загалом було подано 6 заявок.



Номінація «Сценарій телевізійного твору»:

Переможець — «Спецрозслідування. Повна пасторизація», ICTV

Номінанти: Спецвипуск програми «Ключовий момент», присвячений виводу військ з Афганістану, тим, хто повернувся і хто вимолив їхнє життя, редакція програми «Ключовий момент»; «Українці афігенні», «Ледокол Бахматов Груп». Загалом було подано 8 заявок.



Номінація «Режисер телепрограми, телевізійного фільму/серіалу»:

Переможець — Богдан Коровченко, д/ф «Жертвы красоты», «Інтер»

Номінанти: Михайло Комаровський, «Танцюю для тебе 2», «1+1»; Сергій Мусієнко, «Факти тижня», «Максимум в Україні», ICTV. Загалом було подано 10 заявок.



Номінація «Оператор телепрограми, телевізійного фільму/серіалу»:

Переможець — Сергій Соловйов, оператор-постановник ток-шоу «Свобода слова», програми «Факти», програми «Факти тижня з Оксаною Соколовою», програми «Добрі новини», ICTV

Номінанти: Євген Адаменко, програма «Ало, гараж», Новий канал; Сергій Ролік, д/ф «Молода гвардія — лічильник смерті», «Інтер». Загалом було подано 10 заявок.



Номінація «Продюсер телепрограми, телевізійного фільму/серіалу»:

Переможці — Галина Пілютікова, Руслан Городничий, талант-шоу «Україна має талант», СТБ

Номінанти: Вікторія Забулонська, інтелектуально-розважальне шоу «Хто проти блондинок?», Новий канал; Оксана Соколова, «Факти тижня», «Максимум в Україні», ICTV. Загалом було подано 13 заявок.



Спеціальну премію від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за особистий внесок у телебачення присуджено Ігорю Пелиху.



Отар Довженко



«Телекритика»



Мова оригіналу