PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Одеса. «Україна має талант!». Як все було | Україна має талант Діти
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InRhbGFudC5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Одеса. «Україна має талант!». Як все було

Україна має талант Діти

21-22 лютого в Одесі відбулась телевізійна зйомка другого туру «Україна має талант!». Журі довелося переглянути всі номери і відібрати гідних наступного туру. Як же все відбувалося насправді, читайте у нашому репортажі…



Суботній ранок, біля Одеського обласного російського драматичного театру зібралися таланти. 9:00 — реєстрація учасників. Поки одні заповнювали анкети, інші активно готувалися до виступу. Ось 4-річна Софійка почала репетирувати з мамою свій номер, вона щось тихенько наспівувала і кружляла. Колектив дівчат з барабанами був найяскравішим і найгаласливішим серед всіх талантів. Синьо-жовті костюми і золоті корони виділяли їх серед всіх, ну а гра на музичних інструментах була найголоснішою за весь день. Потім у наше поле зору потрапили декілька колективів акробатів, які, здається, без найменшої напруги виконували свої акробатичні трюки. Одна дівчинка, лежачи на спині, підкидала в повітря іншу. Скільки разів вона так зробила, я, на жаль, не порахувала, тому що мене раптом хтось смикнув за волосся. Я розвернулася, щоб відповісти кривдникові, і дуже здивувалася, коли побачила мавпу. Її господар, вибачився переді мною, і попросив свою підопічну виконати мені пісеньку. Але та категорично відмовилася, та це й не дивно, адже перед нами з’явилася сама «Алла Пугачова» в сріблястому платті.



Найцікавіше було спостерігати за дітками, яких привели на шоу з танцювальним номером «Морквинки». Вони гралися повітряними кульками й із захопленням спостерігали за тим, що відбувалося навкруги. Коли з’явилася молодий чоловік з пітоном на шиї, діти відразу почали підбігати до нього і доторкатися. Реакція дорослих «талантів» була абсолютно іншою, ось, наприклад, Алла Пугачова закричала: «Відійди від мене, я ж тебе просив не ходити біля мене з цим чудовиськом!».



За мить моя увага була переведена на маленького хлопчика, якщо я не помиляюся, він за національністю азербайджанець. Він підбігав до всіх барабанів, які лише бачив у холі й починав на них грати. Щоб останні учасники не нервували, його попросили сказати на камеру «Україна має талант!», з його вуст це лунало дуже кумедно :) .



Але найбільш кульмінаційним моментом цього дня, стала поява журі. В очікуванні приїзду білого лімузина публіка намагалася дізнатися у співробітників каналу, хто ж відбиратиме таланти. І з інтервалом в хвилину-дві викрикувала: «Скажіть, у кого ми зможемо взяти автограф?!». Але люди в помаранчевих куртках не задавалися і зберігали інтригу до останнього. Отже, першим з’явився Влад Яма, потім Ігор Кондратюк, і Слава Фролова. Через деякий час вони вже зайняли свої місця в залі та відразу ж почали перевіряти червоні кнопки, які так не люблять учасники шоу :) .



У другий день, конкурсантів було не менше, і вони були такими ж активними. З одного боку чувся спів молодого чоловіка, з іншого чулося гарчання дівчинки, посеред холу репетирували саксофоністи, хтось танцював степ, хтось сидів на шпагаті. Найбільш запам’яталось цього дня дівчата в карнавальних костюмах і на ходулях. Проте більш за все мене вразив Фреді Крюгер. Він ходив по холу і лякав всіх. Зізнаюсь чесно, перші півгодини, я намагалась його обходити стороною, а коли він зняв маску, я побачила його лагідну посмішку і мій страх, як рукою зняло :). Ще мені запам’яталася тітонька Сара, яка, напевно, переговорила зі всіма учасниками шоу. Вона щось активно розповідала, потім голосно сміялася й інколи плакала. Мені вона сказала, що дуже хвилюється перед виступом, тому і не може стримати своїх емоцій.



Проте краще за всіх, напевно, про переживання учасників знала чарівна ведуча Оксана Марченко. Оскільки вона спілкувалася з «талантами» то в холі, то зустрічала учасників за лаштунками. Але якими з нею думками ділилися конкурсанти, це поки залишається таємницею.



Загалом, атмосфера до виходу на сцену була вельми душевною, я не чула, щоб хтось з учасників дозволяв собі негативно висловлюватися у бік своїх опонентів. Навпаки, всі один одного підтримували і разом проводили хвилини очікування. Тому знімальній групі не доводилося розслаблятися, оператори та журналісти прагнули вловити найцікавіші моменти.



Отже, першими на сцену вийшли учасники під номером 34437, що вони демонстрували журі, і чи вистачило їм їх таланту, щоб потрапити в наступний тур про це ви дізнаєтесь згодом. Стежте за нашими новинами 😉



Наталя Єрмакова