PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
«Україна має талант!» – новини з Донецьку | Україна має талант Діти
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InRhbGFudC5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

«Україна має талант!» – новини з Донецьку

Україна має талант Діти

Чергові вихідні, і знову знімальна команда СТБ вирушає на пошуки талантів. На цей раз місцем дислокації було обрано Донецьк. Хто підкорив нас своїм образом, майстерністю та харизмою — ви дізнаєтесь сьогодні… Суботній ранок. Біля Донецького академічного українського музично-драматичного театру черга, хтось з людей прийшов показати свій талант, ну а хтось — поглянути на таланти чужі. Ми ж відразу попрямували в хол театру, де, як правило, відбуваються найцікавіші події. Піднімаючись сходами, зустрічаємо милого малюка в яскравому костюмі. Ще сходинка — ще малеча, і так, здається, до безкінечності… Ці яскраві конкурсанти не закінчуються. О ні, вони взялися за руки, тепер їх точно не обійти, їх же 48 осіб в танцювальному колективі «Родничок»! Благо, хтось з них закричав: «Давайте зіграємо в хованки!» І вже за хвилину всі вони ховалися за колонами театру та реквізитом інших учасників. Відчуття того, що у мене двоїться в очах, на цьому не закінчилося. Спочатку я побачила двох балерин-пишок. Раптом мене відволік чийсь гучний спів, але коли я обернулася — балерин було вже четверо, і вони активно повторювали рухи крампа. Інші учасники теж не нудьгували — хтось розминався і репетирував, ну а інші поправляли грим і підкріплювалися шоколадом. Чоловік-афганець, люб’язно посміхаючись, знімав на відеокамеру дівчат у банних халатах. А поряд із ними на роликах каталася молода пара, одягнена в українські костюми. Поки я спостерігала за цією картиною, мене ледве не збив джампер, який стрибав на своїх ходулях по всьому холу. Звільняючи йому дорогу, я натрапила на людей у білих сорочках, які, взявшись за руки, лежали на підлозі і щось тихо шепотіли. Хтось за моєю спиною голосно сказав: «Здається, подібну картину я бачив у фільмі «Підміна». Щодо кадру з фільму я не зовсім згодна, але що стосується мультиплікаційних і казкових героїв — учасники нагадали мені багатьох. І знову була Мальвіна, дівчата з віялами, схожі на героїнь з казки «Принцеса на горошині», багатир з російських балад і Ксена — принцеса-воїн. Але сцену за участю трьох моряків, які грають у карти, я так і не пригадала. Хоча, може, її ніде і не було, зате донецькі таланти її продемонстрували в холі театру. За два дні нашого перебування серед донецьких талантів я зрозуміла, що цей край багатий на сильних людей. Учасники віджималися на пальцях, жонглювали шинами, розривали ланцюги, але своєю потужністю підкорив всіх Дмитро Халаджи — найсильніша людина України. Він, здається, без особливих зусиль перекидав з однієї руки в іншу 16-кілограмову гирю. На другий знімальний день я раптом помітила, що серед донецьких талантів я ще не бачила жодної тварини. І тут, звідки не візьмись, з’явилась жінка зі своїми домашніми тваринками: п’ять собачок, кішка і два голуби. Оцінивши обстановку, вони спокійно розмістилися в червоному картонному будиночку, який для них спорудила конкурсантка. Але відверто зізнаюсь, що за все два знімальні дні найбільше враження на мене справили акробати — Іван і Артем. Не знаю, що вони показували журі та залу, але те, що я бачила в холі перед їх виступом, — це було захоплююче видовище. Звичайно, це не всі обдаровані конкурсанти, яких ми побачили за два дні перебування в Донецьку, але, щоб дізнатися і побачити більше, не пропустіть прем’єру талант-шоу «Україна має талант!» 3 квітня, о 20:00, на каналі СТБ. Наталя Єрмакова