PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InRhbGFudC5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Юлія Кувшинова: «Проект надихнув мене на написання пісень»

Україна має талант Діти

Предкастинги на другий сезон талант-шоу «Україна має талант» розпочато. Кількість учасників цього разу в десятки і сотні разів перевищує попередній відбір. Але безперечним залишається той факт, що більшість тих, хто бажаючих продемонструвати свій талант виступають у жанрі вокалу. До фіналу минулого сезону вона потрапила завдяки своєму чудовому голосу. Юлія Кувшинова — фіналістка талант-шоу «Україна має талант» — сьогодні розповіла нам, як проект змінив її життя



Юля, розкажи: коли ти йшла на кастинг талант-шоу «Україна має талант» у першому сезоні, яку мету переслідувала?



Показати свій талант всій Україні та втілити у життя свої мрії — почати кар’єру співачки. Проект допоміг мені наблизитися до цієї мети, і зараз я на шляху до її здійснення.



Ти мала впевненість у тому, що пройдеш до фіналу?



Якщо відверто, то взагалі не очікувала такого повороту подій. Проходячи кожен етап на шоу — предкастинг, кастинг, півфінал, — я абсолютно не замислювалася над цим питанням, але, безумовно, щаслива, що мене оцінили.



Що тобі найбільше запам’яталося за час участі у проекті?



Для мене весь проект «Україна має талант» — це окрема історія, яка відкладеться в моїй пам’яті на все життя. Адже такого роду подій та яскравих емоцій, які я переживала під час шоу, у мене ніколи не було.



Чи продовжуєш ти спілкуватися з учасниками першого сезону?



З Артемом Семеновим (Урсула) і Валерієм Юрченко ми відразу порозумілися і зараз часто зідзвонюємося і бачимося.



Юля, проект змінив якимось чином твоє життя?



Звичайно, шоу дало мені не лише популярність і впізнанність — я стала затребуваним артистом, мене почали запрошувати на різні заходи. А взагалі я вважаю, що популярність — це народне визнання, і мені приємно, коли люди на вулиці говорять приємні слова, просять сфотографуватися.



Як твої друзі та родичі ставляться до твоєї популярності?



Для друзів це незвично, адже я для них абсолютно не змінилася. А родичі за мене дуже радіють, адже їх теж впізнають (сміється). Ось, наприклад, був такий випадок. Зайшов мій чоловік до магазину, а у нього запитують: «Здрастуйте, це ви чоловік Юлії Кувшинової?». Йому, звичайно ж, було приємно.



А твоя дочка розуміє, що її мама популярна?



Вона у мене розумна і доросла дівчинка і все чудово розуміє. Коли я заходжу за нею в дитячий садочок, дітки підбігають до мене і говорять, що бачили мене по телевізору. А моя Олександра відповідає їм: «А це моя мама, вона брала участь в «Україна має талант». І це не один приклад. Якось вона з бабусею пішла в дитяче містечко — там проводили конкурс для дітей, і дочка теж брала у ньоиу участь. Коли їй давали подарунок, вона голосно запитала у людей, чи знають вони, хто її мама? І потім відповіла гордо, що її мама — Юлія Кувшинова.



Вона у тебе теж співає?



На святах у садочку і співає, і танцює. А ще вона така ж емоційна, як і я, так що, думаю, і співати буде добре.



Не було в планах привести її на другий сезон «Україна має талант»?



Ні. Я вважаю, щоб прийти на такого роду талант-шоу в жанрі вокалу, потрібно, щоб був вже сформований голос, а дочка моя ще маленька.



Юля, зізнайся: проект тебе надихнув на щось?



Так, мені відразу захотілося чогось більшого, і я почала писати пісні. Зараз я серйозніше ставлюся до творчості, втім, як і до життя.



В якому жанрі ти пишеш свої пісні?



Звичайно, мені ближче до душі лірика, тому пишу їх в цьому жанрі.



Скільки наразі у твоєму репертуарі пісень?



Поки лише п’ять, але мені здається, це гідний матеріал, який я готова показати хоч зараз. Впевнена, що мій репертуар поступово збільшуватиметься.



Давай уявимо ситуацію: якби ти не потрапила до фіналу в першому сезоні, ти б прийшла спробувати свої сили удруге?



На це питання мені важко відповісти. Я ніколи не замислююся над тим, що було б. Треба жити тим, що у тебе є наразі. Та і коли ти у 10-ці кращих, думки у тебе зайняті абсолютно іншим (посміхається). Але я дуже вдячна долі за цей дарунок зверху.



Що б ти побажала учасникам другого сезону, які зараз проходят предкастинги?



Найпершк побажала б впевненості у собі. І, звичайно ж, щирості. Люди повинні йти на шоу не заради мільйона, а заради того, щоб показати свій талант і досягти певної мети. Якщо учасник буде дійсно талановитим, народ його оцінить і визнає.



Наталя Єрмакова