PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
«Шоу надихнуло мене на нові ідеї й експерименти», – Ярослав Джусь | Україна має талант Діти
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InRhbGFudC5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

«Шоу надихнуло мене на нові ідеї й експерименти», – Ярослав Джусь

Україна має талант Діти

Ярослав Джусь став відомим завдяки
телевізійному шоу «Україна має талант!»: хлопець
віртуозно виконує на бандурі сучасні та світові хіти, українські й
іноземні, а також на слух підбирає будь-які мелодії, фактично на льоту.
Крім того, грає на фортепіано, акордеоні, сопілці, дримбі та
кобзі.

Ярослав народився в Києві, ніхто з його сім’ї не мав професійного
стосунку до музики, хоча в усіх були здібності: бабуся мала гарний
слух, підбирала мелодії на фортепіано. Вона – перша, хто почав навчати
хлопця грі на піаніно, коли йому було чотири роки. Мама від народження
прищеплювала Ярославу любов до України, вчила декоративного живопису,
пісень, обрядів, водила на різноманітні гуртки. У юному віці Ярослав
почав писати аранжування, інструментальні твори, романси, пісні, робити
обробки народних пісень. Можливості придбати фортепіано в сім’ї не
було, тому першим музичним інструментом був акордеон, із яким хлопець
неодноразово ходив колядувати до сусідів на Різдво.

Юнак навчався в музичній школі-інтернаті імені М. Лисенка для
обдарованих дітей, у Київській дитячій академії мистецтв. Як зізнається
Ярослав, у дитинстві він мріяв грати на арфі, але на ній грають лише
жінки, тому мрія так і не втілилася в життя. А про бандуру вперше
дізнався в дев’ятому класі, пригадалася дитяча мрія. Дізнався, що це –
унікальний інструмент, на ньому грають лише в Україні.

Ярослав почув по радіо про Стрітівську вищу педагогічну школу
кобзарського мистецтва, що в Кагарлицькому районі на Київщині. Саме
навчання в цьому закладі стало переломним у житті юнака періодом: 2008
року він із відзнакою закінчив цю школу й отримав кваліфікацію
«співак-бандурист, викладач бандури та співу, керівник капели
бандуристів».

2007 року Ярослав ініціював перший молодіжний
пізнавально-розважальний проект Ukrainian Party – вечірку різножанрової
української музики, де сучасну українську мелодію (від етно до трансу,
хіп-хопу, року, репу, хаусу та лаунжу) поєднано з відродженими
традиціями вечорниць. Це супроводжується різними конкурсами, іграми,
естафетами та розважальними змаганнями. Кілька таких вечірок Ярослав
проведе й у Канаді.

Джусь також є автором соціального фільму для молоді «Україна – це
ТИ», де закликає ровесників любити державу, у якій вони живуть. Стрічку
було представлено на Всеукраїнському фестивалі соціальної реклами
«Сильна Україна-2009».

Після закінчення Всеукраїнської школи молодіжних лідерів Ярослав
створив молодіжну організацію «Щиро ваші» для підтримки різних
культурних проектів. У кобзарській школі хлопець два роки був головою
студентського парламенту, «Молодої просвіти», перебував у місцевій
молодіжній організації «Велесич», яка займалася популяризацією бандури,
кобзи. Окрім цього, створив дует бандуристів «Барви України», який
активно бере участь у різноманітних вечорах і святкових подіях, виконує
музику класичну та сучасну, українські народні й авторські пісні,
романси. Від 2009 року Ярослав – член Національної спілки кобзарів
України.

2010-го юнак став півфіналістом шоу «Україна має
талант!»
. Про свою участь у цьому шоу він говорить так: «Я
щасливий із того, що бандуру побачив кожен третій українець – а саме
такою є аудиторія цього телевізійного проекту, – і став хоч на крок
ближчим до наших традицій. Це шоу надихнуло мене на нові ідеї й
експерименти. Незалежно від того, хто стане переможцем, знаю, що
переможе Україна, позаяк упевнений, що бандура – це сучасно, стильно та
прогресивно!»

Ярослава запросили взяти участь у Всеканадській церемонії вшанування
жертв Голодомору 1932-1933 рр. і виконати «Мелодію» Мирослава Скорика,
яка вже традиційно звучить під час таких заходів. Захід відбудеться 30
листопада ц. р. в Урядовому конференц-центрі м. Оттави за підтримки
Канадсько-української парламентської групи дружби та посольства України
в Канаді.

Вітайте Ярослава Джуся в Канаді!

Олена Захарова