Переможниця конкурсу дизайнерів вже два роки не може знайти роботу у рідному містечку

Україна має талант Діти

23-річна Каріна Поліщук проживає у звичайній українській родині поблизу Білої Церкви. Саме вона стала однією
з восьми дизайнерів-щасливчиків, чиї ескізи визнали найкращими у конкурсі  «Створи вбрання для Оксани Марченко». Дівчина
у своєму невеличкому населеному пункті вже більше двох років не може знайти
роботу за спеціальністю, адже куди б вона не подалася, скрізь вимагають досвіду
роботи. Для того, щоб не розгубити свій талант Каріна продовжує творити вдома.
Так і вирішила намалювати ескіз сукні для відомої телеведучої Оксани Марченко.

Коли Каріна
розповідає про речі, які виходять з-під її рук, то голос дівчини переповнений
щастям. Про кожну сукню вона говорить з такою любов’ю та теплом, ніби розказує
про власну дитину. Після бесіди з молодою дизайнеркою журналісти сайту СТБ не могли
приховати захвату, адже ще раз переконалися в тому, що наші земляки надзвичайно
щирі і приємні люди, а Україна беззаперечно має талант!

Каріна, розкажіть як вирішили взяти участь у
конкурсі «Створи вбрання для Оксани Марченко»? Це ваше особисте рішення чи
хтось порадив?

Про конкурс я
дізналася з анонсу, який побачила на каналі СТБ. Зайшла на сайт телеканалу,
побачила, що люди активно надсилають свої ескізи і подумала, чому б і собі не
взяти участь у цьому конкурсі? Я намалювала чотири ескізи і одразу їх надіслала.

А як
гадаєте, що особливого у вашому ескізі, котрий набрав велику кількість
глядацьких симпатій? Чому ви вважаєте, що ця сукня пасуватиме ведучій?

Оксана Марченко –
дуже гарна жінка. У неї дуже гарна фігура, і я думаю, що моя сукня підкреслить її
привабливість. Сукня перегукується з силуетом рибки, більш приталена, і Оксані
буде у ній красиво. Я думаю, що таке плаття вона ще не одягала.

Скільки часу пішло на створення саме цього ескізу?

Три години.

13660220653.JPG

Ескіз, котрий надіслала на конкурс Каріна Поліщук

_MG_4869.JPG

А ось і сама сукня

А чому ви обрали спеціальність дизайнера? З чого
все починалося?

Я просто сама по
собі творча людина. Ще зі школи хотілося бути дизайнером інтер’єру або одягу.
Спочатку я пішла в коледж здобувати фах модельєра-конструктора, а потім на
заочному навчанні у Києві здобувала спеціальність дизайнера середовища.

У вашій сім’ї окрім вас є ще дизайнери, швеї чи
художники?

Та ні, немає.
Тато займається ремонтами, мама – хімік-технолог, а сестра – юрист. У нас в
сім’ї так склалося, що хоч рідні і не мають творчих професій, але всі зі
смаком. 

А що ви моделювали раніше?

Коли я навчалася
в коледжі, то брала участь в показі, організованому до Євро-2012. Тоді, я
створила дві колекції і зайняла друге місце. Також моделюю одяг для себе.
Переважно створюю сукні. Ось курточку для себе шкіряну пошила. Правда у мене трохи
застаріла машинка, і передбачена для легких тканин, але курточка вдалася.
Спідниці шию, багато чото перешиваю з одних речей на інші. Обрізаю, підрублюю.
Все вмію робити і люблю це.

Ви вказали у нашій анкеті, що безробітна, чому так
склалося? У вашому містечку немає вільних вакансій?

Немає. А там де є
вільні місця, то роботодавці вимагають досвіду роботи, якого у мене теж немає.

Які сподівання покладали на конкурс, коли
відсилали ескізи?

Я навіть не
вірила, що пройду так далеко у цьому конкурсі. Тому не дуже старалася, коли
створювала свої ескізи.  Просто виникла
цікавість. Коли я дізналася, що потрапила в 15-ку, то була переконана, що далі
у мене точно шансів немає. Зараз я просто вражена.

А звідки черпаєте свої ідеї?

Я слідкую за
модою. Завжди купую журнали. Аналізую, що сьогодні в моді, а що – ні. Такий
потяг до творчості з’явився ще у дитинстві. В шкільні роки я дуже полюбляла
займатися образотворчим мистецтвом. Часто їздила на різні конкурси. Отримувала
призові місця. Так склалося, що з точними науками у мене не все до ладу, то я
вирішила займатися тим, що краще виходить.

Які у вас були емоції після того, коли вам
зателефонували і повідомили, що ви серед лідерів конкурсу?

Я навіть не
повірила спочатку. Пройшло декілька годин, я заспокоїлася, і лише тоді пішла та
розповіла мамі. Всі почали казати: «От бачиш, а ти не вірила». Раділи за мене.
Мама завжди мені повторює: «Все одно колись досягнеш успіху. Хоч і роботи поки
що в тебе нема, але все одно
усе в тебе буде добре». Я б на місці батьків вже б
розчарувалася в мені, а вони підтримують і вірять.

На прямий ефір до Києва приїдете?

Звичайно. Коли мені
днями зателефонували і запросили приїхати на зйомки програми, то я півночі не
спала. Думала, Боже, про що я буду говорити при зустрічі з Оксаною Марченко.
Будуть брати у мене якесь інтерв’ю , а я не буду знати, що сказати. Хвилююся
дуже.

А загалом, про що мрієте у житті?

Мрію знайти
стабільну роботу. Вже два з половиною роки всі мої намагання стають марними.
Без досвіду роботи нікуди не беруть.

Юлия Жовнир, сайт STB.UA