«Я є авангардом та локомотивом «Лісапєтного батальйону», – Наталя Фаліон

Україна має талант Діти

«Бабине літо», «Забава», «Лісапєтний батальйон»… І об’єднує всі ці
жіночі творчі колективи одна єдина людина – уродженка села П’ятничани
Чемеровецького району Наталя Фаліон, більше відома в народі як «баба на
баяні».

Співачка стала популярною завдяки своїй
невичерпній енергетиці й ексцентричності. Наталя Іванівна – і швець, і
жнець, і на дуді… Сама пише пісні, акомпанує, виступає солісткою,
організовує гастролі й очолює музичну школу в Скалі-Подільській, що на
Тернопільщині. А нещодавно її «Лісапєтний батальйон» став мільйонером,
здобувши перемогу в співочому телевізійному шоу «Україна має талант-5».
«Подільські голосисті молодиці» підкорили глядачів зі всієї України,
судей-експертів та творчий колектив каналу СТБ. Наша сьогоднішня героїня
із боєм подолала всі етапи телевізійного шоу, впевнено крокуючи до
своєї благородної мети – здобути перемогу в проекті, щоб на виграні
кошти побудувати в рідному селі церкву.

«Вчилася з Поплавським та співала у Верховній Раді»

«У
моїй родині всі співали й співають. Дядько все життя пропрацював
завклубом у П’ятничанах, і я змалечку ходила туди співати. Потім
закінчила Київський інститут культури, в якому, до речі, навчалася в
одній групі з Михайлом Поплавським. Згодом вийшла заміж за військового
та виїхала до Латвії, де 11 років працювала завучем із виховної роботи в
гімназії. Але пізніше ми повернулися на Батьківщину. Якось так
склалося, що все моє життя пов’язане із піснею та музикою. Я – людина
села, і вся моя творчість присвячена саме селу, людям, із якими я живу,
працюю».

Творчі колективи під вашим чуйним керівництвом народжуються, як гриби в дощ. Розкажіть про їхнє виникнення?

«Бабине
літо» я створила ще в 1991 році, а вже в 93-ому ми отримали звання
народного. За цей час ми не змінили ні стилю, ні складу. Що ж до
«Забави», то більшість учасників колективу – вчителі музичної школи зі
Скали-Подільської. Репертуар та формат цього гурту істотно відрізняється
від «Бабиного літа». Він виступає зі своїм музичним супроводом. У нас є
і скрипка, і баян, і контрабас. «Забава» – рухлива, молода та
експериментальна.«Бабине літо» ж — це мудрість, досвід та
«натур-продукт, живий звук». А «Лісапєтний батальйон» поєднує в собі всі
ці якості. Вирішивши взяти участь у проекті «Україна має талант» я
зрозуміла, що не можу нікого зі своїх підопічних образити. Тому й
виникла ідея об’єднати ці два дітища.

IMG_2698.JPG

Після участі у такому гучному шоу кількість ваших прихильників зросла?

Ще
до «Україна має талант» моїх «бабів» часто кликали на свої ювілеї
поважні люди в Києві та області. Якби ви бачили, скільки тисяч людей нас
слухало на Майдані! Усі на мобільники нас знімали. Були ми й на прийомі
в Маріїнському палаці. Але найбільше запам’ятався виступ у Верховній
Раді. Вийшли на трибуну з баяном і лісапєтом. Я тоді думала: яке то
щастя, що за трибуну цю тримаюся! Такий розкручений ансамбль, як «Бабине
літо», зберігає в своєму арсеналі чимало народних хітів та мюзиклів. Їх
співають і слухають не лише від Карпат до Чернігова, а й у Москві та
Польщі, куди ми неодноразово їздили на гастролі. Але після шоу на нас
посипалося стільки запрошень, що нам і не снилося!

Що конкретно вам пропонували?

Найцікавіші
пропозиції ми отримали від телеканалу СТБ. Наразі вирішується питання
із нашою участю у популярному кулінарному шоу «МайстерШеф». Тобто, мені
ще потрібно визначитися, хто з моїх підопічних візьме на себе цю почесну
місію. Звісно, охопити все неможливо. Головне нині не втратити форму й
правильно розставити пріоритети. Ми не будемо спочивати на лаврах
перемоги, працюватимемо доти, доки зможемо. Адже в нас не так вже й
багато часу залишилося. Було б нам по 20-30 років, яка була б
перспектива… Я всім молодим фіналістам проекту казала: «Пам’ятайте діти,
що у вас буде ще не один мільйон, бо попереду усе життя!».

«За «Лісапєтний батальйон» голосувала вся Україна»

Як вважаєте, що привело вас до перемоги?

Участь
у проекті такого рівня – це дуже почесно й відповідально. І, звісно,
страх у нас був присутній від першого до останнього дня нашого
перебування на проекті. Ноги постійно трусилися. Страх, що на тебе
дивитимуться мільйони людей, і ти не маєш права їх розчаровувати. Я не
знаю, що нам допомогло перемогти. Чесно кажучи, ми до останнього не
вірили в це. Можливо, то була Божа ласка. Не останню роль тут відіграла й
підтримка людей, які за нас вболівали й голосували. Наш приклад
доводить: якщо не покладаючи рук працювати й вкладати душу в те, що ти
робиш, якщо мати чітку мету й наполегливо до неї йти – це не мине не
поміченим. На початку проекту я гадала, що за нас голосуватимуть
Тернопільщина, Хмельниччина та Вінниччина. Але нас підтримав увесь
український народ – Донбас, Закарпаття, Буковина, Черкащина,
Кіровоградщина, Крим. Це означає, що те зерно, яке закладено в кожного з
нас, любов до простого, істинного, щирого, проросло в душах глядачів.
Ми майже всі родом із села. А там живуть люди, які ще не втратили своїх
звичаїв та традицій, які щодня вітаються одне з одним, які здатні
відчувати чужий біль і чужу радість. Наша творчість своєрідна, ми веселі
й любимо пожартувати над людськими недоліками. Адже нічого не вартий
той народ, який не вміє посміятися над собою. І нас зрозуміли! Ми обрали
свій шлях давно, зробивши це інтуїтивно. Виявляється, не помилилися.

IMG_2829.JPG

Свій виграш витратите лише на будівництво храму?

Звісно.
Ми про це неодноразово заявляли. Під майбутню церкву вже навіть
закладено фундамент. Найближчими днями закупимо цеглу, винаймемо
майстрів. Повірте, до осені в П’ятничанах церква стоятиме!

Знаємо, що ви й досі виступаєте зі своїм стареньким баяном. Можливо, плануєте його замінити?

Ви
знаєте, що є такі люди, які думають про мій баян. У нас прекрасне
хмельницьке земляцтво. Як дізналися, що ми в Києві, приїжджали до нас
через день. Наразі, вони шукають нам баян і обіцяють його подарувати. І я
їм дуже вдячна за це. Мабуть, кращого, дружнішого, земляцтва не знайдеш
більше ніде в Україні. Я пишаюся тим, що з Хмельниччини родом!

«Кондратюк – справедливий, Слава – привітна, а Яма – чуйний»


Хто працював над постановкою ваших номерів для «Україна має талант»?

Ми
були вражені тим, яка кількість людей та техніки задіяні у роботі над
шоу. Це така професійна й дружна команда. Всі дуже доброзичливо
налаштовані. Ми з перших ефірів відчували, що нас полюбили. Костянтин
Томільченко – це взагалі самородок, справжній генератор цікавих ідей.
Його корективи завжди доречні. Одне задоволення з ним працювати.

Із суддів проекту хто вам найбільше імпонує?

Ви
знаєте, всі вони дуже гарні та щирі люди, у кожного є свої переваги.
Ігор Кондратюк – дуже розумний, відвертий та справедливий. Слава Фролова
– завжди привітна, усміхнена, весела та цікава. Вона навіть чимось на
нас схожа. Від неї завжди йде такий позитив, що це навіть передається
учасникам. Влад Яма – ніжний, чуйний, м’який та коректний. Ми раді, що
нам життя подарувало шанс познайомитися із цією трійцею.

Якісь труднощі були на шляху до перемоги?

Єдиною
перепоною, напевно, стала велика кількість учасників. Ми не влізали в
один автобус, тому ці постійні переїзди були трохи виснажливими. Лише на
дорогу ми витратили 10 тисяч гривень!

IMG_2749.JPG


«Я завжди була королевою, а тепер стала національною героїнею»


«Лісапєтний батальйон» – це 12 жінок. Часто сваритеся?

Якщо
конфлікти є нормою для багатьох творчих колективів, то у нас
надзвичайна психологічна сумісність, ми ще жодного разу не посварилися.
Іноді мені здається, що ми одна велика дружня сім’я. Мої баби – це
звичайні українські молодиці, гарні господині, вони все вміють. І
заспівати, і станцювати, і сорочку вишити. Наразі наша Марійка вишиває
мені нову сорочку, яку я планую одягнути на 20-річчя колективу «Бабине
літо», котре відбудеться вже 16 червня в П’ятничанах, у Чемеровецькому
районі. Я ж є авангардом та локомотивом «Лісапєтного батальйону», тому й
виглядати маю відповідно. І так завжди була королевою, а тепер взагалі
стала національною героїнею.

Всі свої пісні самі пишете?

Так,
пісні постійно народжуються в моїй голові. От іду дорогою, побачила
козу, поки дійшла додому – написала пісню. Так сталося і на передачі
«Мелодія двох сердець». На дверях нашої гримерки хтось заради «приколу»
причепив табличку «Секс-бомби». У результаті народилася пісня з
однойменною назвою. Крім своїх, я також використовую й пісні сина
Сергія. До речі, всі троє дітей пішли моєю стежиною – працюють у Києві в
царині шоу-бізнесу і вже подарували мені двох онуків.

Надалі ви яким складом плануєте виступати? Який із трьох колективів просуватимете?

Гадаю,
що «під сонцем» знайдеться місце і для «Бабиного літа», і для «Забави»,
і для «Лісапєтного батальйону». Раніше я мала два дітища, а відтепер –
три! Тобто, я така велика баба, що мені одного мало.

Найцікавіше відео з виступу колективу дивіться нижче