PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
2-летняя Арина Шугалевич дома все время вспоминала Дзідзьо | Україна має талант Діти
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InRhbGFudC5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

2-річна Аріна Шугалевич вдома весь час згадувала Дзідзьо

Україна має талант Діти

2-річна Аріна Шугалевич – справжнє відкриття шоу «Україна має талант»! У такому юному віці дівчинка-вундеркінд знає всі країни світу, їхні столиці, прапори і головні визначні пам’ятки держав. Відео з феноменальним виступом крихітки розлетілося по всьому інтернету, а сама учасниця стала фіналісткою шоу за результатами голосування глядачів і суддів. Мама дівчинки Ірина зізналася, що ніякої особливої ​​методики для вивчення географії з дитиною у неї не було. Всьому виною стала допитливість і активність Арінки. З чого почався інтерес дівчинки до знань, що говорило малятко вдома про суддів і як батьки зважилися взяти участь у проекті, дізнайтеся в матеріалі.

071A0378

Ірино, розкажіть, як проходила підготовка до прямого ефіру?

Підготовки як такої не було. Я сказала, що в останні дні її мучити не буду, та й вона все знала. Була днями репетиція, дитина не поспала вдень, вийшла на сцену, сказала – не хочу – і пішла. Вчора ми трошки потренерувалися, а сьогодні генеральної репетиції для нас не було. В неї свої емоції, вона може заявити, що вже все розказувала і більше не буде. Вона і так знає більше, ніж я (сміється). Тому дуже важливо її сконцентрувати. Зараз вона тут, а через секунду вже не розуміє, що від неї хочуть. Я страшно хвилювалася, більше ніж вона. Дивитися на Арінку – це щастя і позитив. Я розумію, що виходить така маленька дитинка і веселиться – то мені більше нічого і не треба.

Читайте також: Данило Страхов: Моя мрія, щоб син став цирковим артистом

Як вирішили привести на кастинг таку крихітку?

Нам запропонували взяти участь, і ми довго вагалися. Для мене особисто треба було багато часу, щоб на це наважитися. А потім вирішили, що просто не будемо серйозно до цього ставитися і сприйняли все як пригоду та нові емоції. Після кастингу в Арінки була купа вражень, вона довго згадувала Дзідзьо, розповідала про журі, які вони гарні та цікаві. Я ні на секунду не пожалкувала, що ми наважилися на це, бо в буденності вона цих емоцій не отримала б. Це дуже круто, правда. Вона тут знайомилася зі всіма, обіймалася, їй було класно.

Читайте також: Меланж-Арт: Головне – не втрачати момент входження в образ

Як ви почали вчити її всьому тому, шо вона зараз знає? Чи були певні методики?

Не було ніякої методики. Головне, щоб дитині було цікаво, і все це було не примусово. У нас, наприклад, немає такого поняття, як «неправильно». Забула – не страшно, сказала не так – теж нічого. Це чиста випадковість. Я побачила «цікавинки» – захотіла спробувати, бо думала – вивчимо кілька столиць і все. А вона: «Давай подивимося фотографії, давай повчимо». Мені важко було дитині відмовити. Інколи я вже втомлювалась від столиць і хотіла краще поприбирати (сміється), але коли вона прийде і просить – я не можу сказати «ні», бо їй хочеться нового. Але є межі, коли треба відпочити. Проте у неї немає перенасичення. Тому що 5 хвилин пройшло –  і вона вже побігла у своїх справах.

071A0350

Читайте також: Христина Михайліченко: Питання Ігоря Кондратюка були мені незрозумілі

Арінка під час номеру трохи відмовчувалася. Вона розхвилювалася?

Скоріше, відволіклася. Вона виклалася на всі 100%, головне, що в неї були позитивні емоції.

Які ще таланти ви помічаєте в дитині?

Після проекту вона надивилася на діток, їй дуже сподобалися танці, вона захотіла це спробувати, також подивилася на Тіну (Христину Михайличенко – Прим. ред.), і їй стала цікава музика. Будемо пробувати її сили у різних жанрах.

Анастасія Полощанюк