PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjwhLS0gPHN0eWxlID4gDQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+IC0tPg0KDQo8IS0tIDxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+IC0tPg0KPCEtLSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMyAtLT4NCg0KPCEtLSA8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+IC0tPg0KPCEtLSA8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+IC0tPg0KDQo8IS0tIC81ODMwMjg0NC9TTERTX1NUQl9TdGlja3lfTGVmdCAtLT4NCjxzdHlsZT4NCi5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNjIwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDMwMHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQ+DQpnb29nbGV0YWcuZGVmaW5lU2xvdCgnLzU4MzAyODQ0L1NMRFNfU1RCX1N0aWNreV9MZWZ0JywgW1szMDAsIDYwMF0sIFsyNDAsIDYwMF0sIFsxNjAsIDYwMF1dLCAnZGl2LWdwdC1hZC0xNTQxNjc2MjQ3Nzc2LTAnKS5hZGRTZXJ2aWNlKGdvb2dsZXRhZy5wdWJhZHMoKSk7DQo8L3NjcmlwdD4NCjxkaXYgaWQ9J2Rpdi1ncHQtYWQtMTU0MTY3NjI0Nzc3Ni0wJyBjbGFzcz0iZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQiPg0KPHNjcmlwdD4NCmdvb2dsZXRhZy5jbWQucHVzaChmdW5jdGlvbigpIHsgZ29vZ2xldGFnLmRpc3BsYXkoJ2Rpdi1ncHQtYWQtMTU0MTY3NjI0Nzc3Ni0wJyk7IH0pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQo8L2Rpdj48IS0tU3RpY2t5IFJpZ2h0LS0+DQoNCg0KPCEtLSA8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4gLS0+DQo8IS0tIDxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+IC0tPg0KPCEtLSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiAtLT4NCjwhLS0gPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPiAtLT4NCjwhLS0gPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0PiAtLT4NCg0KPCEtLSAvNTgzMDI4NDQvU0xEU19TVEJfU3RpY2t5X1JpZ2h0IC0tPg0KPHN0eWxlPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQ+DQpnb29nbGV0YWcuZGVmaW5lU2xvdCgnLzU4MzAyODQ0L1NMRFNfU1RCX1N0aWNreV9SaWdodCcsIFtbMjQwLCA2MDBdLCBbMzAwLCA2MDBdLCBbMTYwLCA2MDBdXSwgJ2Rpdi1ncHQtYWQtMTU0MTY3NTgyNDg0OC0wJykuYWRkU2VydmljZShnb29nbGV0YWcucHViYWRzKCkpOw0KPC9zY3JpcHQ+DQo8ZGl2IGlkPSdkaXYtZ3B0LWFkLTE1NDE2NzU4MjQ4NDgtMCcgY2xhc3M9ImV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIj4NCjxzY3JpcHQ+DQpnb29nbGV0YWcuY21kLnB1c2goZnVuY3Rpb24oKSB7IGdvb2dsZXRhZy5kaXNwbGF5KCdkaXYtZ3B0LWFkLTE1NDE2NzU4MjQ4NDgtMCcpOyB9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg0KPC9kaXY+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InRhbGFudC5zdGIudWEiIHNyYz0iLy9wbGF5ZXIudmVydGFtZWRpYS5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4wMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

«Мені наснилася перемога в конкурсі дизайнерів від СТБ», – Татіана Авраменко

Україна має талант Діти

Video: «Мені наснилася перемога в конкурсі дизайнерів від СТБ», – Татіана Авраменко

Цієї суботи, 25 травня, у прямому ефірі шоу
«Україна має талант-5» за вже сформованою традицією чарівна Оксана Марченко
вийде на сцену у вбранні, який був пошитий за ескізом дизайнера з народу.

Цього тижня сукня під назвою «Моя весна» для
телеведучої придумала 22-річна мешканка Кривого рогу Татіана Авраменко.
В
інтерв’ю сайту СТБ дівчина розповіла, хто підштовхнув її до участі в конкурсі,
а також зізналася, що їй сняться віщі сни.



Татіано,
розкажіть, чому ви вирішили взяти участь у конкурсі «Створи вбрання для Оксани
Марченко».

Я дуже довго чекала
подібного конкурсу!
Дивилася
по телевізору всі шоу каналу СТБ – «Х-фактор», «Україна має талант»… І мені
завжди дуже хотілося, щоб з’явилося щось пов’язане з художнім мистецтвом.
Коли
я дізналася про цей конкурс – дуже зраділа і відразу відправила свою заявку на
участь.

А як дізналися про конкурс?

Побачила по ТБ. Але
дуже багато друзів, колег по роботі постійно мене підштовхували до того, щоб я
відправила свою роботу.
Саме
завдяки їм це і зробила.

Як давно прийшли в професію? З чого все починалося?

Десь у сім років
батьки віддали мене спочатку до музичної школи, а потім і до художньої.
Можна сказати,
я з самого дитинства займаюся творчістю.
Думаю, що це у мене на все життя.

Коли я вчилася у
школі, почала замислюватися про те, що мені подобається одяг, і я б хотіла
спробувати його шити.
Як
і кожній дівчині, мені хотілося одягатися сучасно, модно і якось проявляти себе
в цій майстерності.
Тому вирішила
не зраджувати своїм бажанням і після школи.
Я
навчалася в Криворізькому національному університеті, на художньо-графічному
факультеті за спеціальністю – «дизайнер-конструктор».
Потім
продовжила навчання в Інституті мистецтв художнього моделювання та дизайну ім.
Сальвадора
Далі за фахом – «дизайнер одягу та аксесуарів».
Отримала диплом з відзнакою. Зараз
я продовжую займатися пошиттям одягу і паралельно працюю графічним дизайнером у
фотостудії.

WR8JjrlkwIk.jpg

У вашій родині є ще дизайнери? Чим займаються ваші батьки?

Дизайнерів в
нашій сім’ї немає.
Мама
– інженер з охорони праці, вона захоплюється музикою, хоча теж вміє добре шити.
Сестра – оперна
співачка в Іспанії.
А
мені до душі завжди було малювання.

Ви самі заробляєте собі на життя?

Мама з татом
п’ять років тому розлучилися.
Сестра поїхала
закордон, а я залишилася жити з мамою.
Тому
мені доводиться самій працювати, щоб заробити на свої потреби.

У своїй анкеті учасника ви написали: «Я була б
дуже рада, якби Оксана Марченко одягла одне з суконь, які я розробила, це б
додало мені сил і творчого натхнення!».
Що саме ви мали на увазі?

Одна справа –
творчість для себе.
А
інше – це творчість для інших.
Коли тебе і твої роботи можуть
оцінити.
Чесно
кажучи, я навіть не очікувала, що пройду так далеко в цьому конкурсі!
Думаю,
що це підтвердження того, що вибрала у своєму житті правильний шлях.

13654069815934.jpg

Так виглядав ескіз сукні для Оксани Марченко

IMG_0969.JPG

А ось і сама сукня

Як хочете змінити своє життя?

Спочатку я хочу
поїхати з Кривого Рогу.
Там
дуже погана екологія, а для мене це відіграє дуже важливу роль.
Але жити хочу однозначно в Україні! Просто знайти
місто, де зможу повноцінно розвиватися.
У Кривому Розі дизайнерів не
надто цінують.
Тут немає такої
професії.
Мене
сприймають більше як швачку.

Яким бачите своє майбутнє? Мрієте
про свою справу, хочете працювати в колективі дизайнерської компанії або ж
просто співпрацювати з якоюсь відомою особою?

Мені найбільше
подобається варіант – працювати разом з групою дизайнерів.
Коли
знаходишся в команді творчих людей – сам процес йде набагато швидше!
Мені ще
з інститутських часів подобається працювати у колективі.

Коли-небудь брали участь в якихось показах?

Брала участь у
показі під час захисту диплому в Києві.
У себе в
Кривому Розі виставляла всього декілька власних робіт.
«Створи
вбрання для Оксани Марченко» – це перший конкурс такого масштабного рівня.

Ви вірили у свою перемогу, відсилаючи ескіз на
конкурс СТБ?

По-різному. То
вірили, то ні… Коли тільки відіслала свій ескіз на конкурс – кожен день
спостерігала за голосуванням, переживала.
Але
потім побачила стільки шикарних ескізів і подумала, що моя робота загубиться, і
її ніхто не помітить.
Потім я і
зовсім забула про конкурс, тому що було багато справ.
І тут мені приснився сон, що
я їду на СТБ.
Прокинулася,
дивлюся, а моя робота дійсно лідирує.
Потім мені
подзвонили і запросили приїхати на прямий ефір.

А мама як відреагувала на ваш успіх?

Вона дуже
задоволена!
Мама з самого початку
вірила, що у мене все вийде.

А на прямий ефір приїдете?

Так, звичайно. З мамою і приїду.

Що сукня, яка буде зшитою за вашим ескізом, має
підкреслити в Оксані Марченко?

Я хотіла б, щоб
моя сукня підкреслило жіночність і натуральну красу Оксани.


P.S.
Читаючи
конкурсну анкету учасниці, мене здивувало її ім’я.
Дівчина скрізь позиціонує
себе як Татіана.
На
питання, чому її так звати, вона відповіла: «За
паспортом я – Тетяна.
Просто
мені подобається, як моє ім’я звучить латинською мовою »
. Ось такі вони творчі люди …

Юлія Жовнір, сайт STB.UA